Перейти до основного вмісту
Доступність
ordbøkene.no, Cловник букмола та Словник нюношка

Розширений пошук

Простий пошук
Про розширений пошук
18 результатів

Словник букмола 18 oppslagsord

forbryter

іменник чоловічий

Походження

av forbryte

Значення та вживання

Приклад
  • en farlig forbryter
Сторінка статті

forbryte

дієслово

Походження

fra lavtysk ‘bryte sund, krenke’; av for- (2 og bryte

Значення та вживання

miste retten til, ødelegge
Приклад
  • ha forbrutt sine venners tillit

Фіксовані вирази

  • forbryte seg
    gjøre noe ulovlig
    • forbryte seg mot norsk lov
Сторінка статті

storfisk

іменник чоловічий

Значення та вживання

  1. stor fisk
    Приклад
    • få storfisk på kroken
  2. i overført betydning: stor forbryter eller svindler
    Приклад
    • storfiskene bak narkotikahandelen går fri
Сторінка статті

forgå seg

Значення та вживання

gjøre noe som er moralsk eller juridisk galt;
misfare seg;
Se: forgå
Приклад
  • en forbryter som forgår seg igjen og igjen
Сторінка статті

forgå

дієслово

Походження

fra lavtysk; av for- (2

Значення та вживання

  1. gå til grunne;
    bli til intet;
    ta slutt, dø
    Приклад
    • himmel og jord skal forgå;
    • vi holdt på å forgå av tørst;
    • jeg forgår av nysgjerrighet
  2. få makten over;
    plage hardt
    Приклад
    • sorgen forgår meg

Фіксовані вирази

  • forgå seg
    gjøre noe som er moralsk eller juridisk galt;
    misfare seg;
    synde
    • en forbryter som forgår seg igjen og igjen
Сторінка статті

ugjerningsmann

іменник чоловічий

Значення та вживання

mann som har gjort seg skyldig i en ugjerning;
forbryter
Сторінка статті

ettersøkt

прикметник

Походження

av etter (2 og perfektum partisipp av søke

Значення та вживання

som er søkt etter;
Приклад
  • en ettersøkt forbryter;
  • de fant den ettersøkte båten drivende på havet
  • brukt som substantiv:
    • den ettersøkte ble sist sett i Bodø
Сторінка статті

banditt

іменник чоловічий

Походження

gjennom fransk, fra italiensk , opprinnelig bandito ‘forvist, bannlyst’; beslektet med bann

Значення та вживання

  1. person som handler mot lover (1, normer eller regler, ofte som medlem av bande (1, 1);
    Приклад
    • mordere og banditter
  2. i overført betydning: person som opptrer uredelig eller truer til seg goder
    Приклад
    • din banditt!
Сторінка статті

notorisk

прикметник

Походження

gjennom tysk; fra latin notorius

Значення та вживання

alminnelig kjent, vitterlig, uomtvistelig
Приклад
  • han er notorisk udugelig;
  • en notorisk forbryter
Сторінка статті

samvittighetsløs, samvittighetslaus

прикметник

Значення та вживання

som ikke lar seg stoppe av samvittigheten eller av moralske hensyn;
Приклад
  • en samvittighetsløs forbryter
Сторінка статті