Bokmålsordboka
notorisk
прикметник
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
| notorisk | notorisk | notoriske | notoriske |
Походження
gjennom tysk; fra latin notoriusЗначення та вживання
alminnelig kjent, vitterlig, uomtvistelig
Приклад
- han er notorisk udugelig;
- en notorisk forbryter