Bokmålsordboka
tilsnakke
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å tilsnakke | tilsnakker | tilsnakka | har tilsnakka | tilsnakk! |
| tilsnakket | har tilsnakket | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| tilsnakka + іменник | tilsnakka + іменник | den/det tilsnakka + іменник | tilsnakka + іменник | tilsnakkende |
| tilsnakket + іменник | tilsnakket + іменник | den/det tilsnakkede + іменник | tilsnakkede + іменник | |
| den/det tilsnakkete + іменник | tilsnakkete + іменник | |||
Значення та вживання
Приклад
- jenta ble tilsnakket av en fremmed mann
- gi en advarsel;irettesette
Приклад
- spilleren ble tilsnakket av dommeren