Перейти до основного вмісту
Доступність
ordbøkene.no, Cловник букмола та Словник нюношка

Розширений пошук

Простий пошук
Про розширений пошук
9 результатів

Словник нюношка 9 oppslagsord

tospråkleg

прикметник

Значення та вживання

  1. som meistrar og bruker to språk flytande;
    Приклад
    • ho er tospråkleg på norsk og hindi;
    • tospråklege barn
  2. som er på to språk
    Приклад
    • tospråklege ordbøker;
    • tospråkleg undervisning
Сторінка статті

temanummer

іменник середній

Значення та вживання

utgåve av tidsskrift eller liknande som tek føre seg eit særskilt tema
Приклад
  • temanummer om ordbøker
Сторінка статті

leksikografi

іменник чоловічий

Походження

jamfør -grafi (1

Значення та вживання

  1. forsking på kva eigenskapar og føremål ordbøker har, og på korleis dei blir brukte
  2. praktisk utarbeiding av ordbøker og leksikon
Сторінка статті

leksikalsk

прикметник

Походження

frå mellomalderlatin, av leksikon

Значення та вживання

  1. som gjeld ordtilfang og ordtyding
    Приклад
    • ha store leksikalske kunnskapar i fransk
  2. som gjeld ordbøker
  3. som gjeld leksikon (1)
    Приклад
    • leksikalske opplysningar
Сторінка статті

einspråkleg, eittspråkleg

прикметник

Значення та вживання

  1. som berre kan eitt språk;
    Приклад
    • ho er einspråkleg
  2. som har eller gjeld eitt språk
    Приклад
    • einspråklege område;
    • einspråklege ordbøker
Сторінка статті

oppslagsord

іменник середній

Значення та вживання

ord ein slår opp på i leksikon, ordbøker og liknande
Сторінка статті

nemneform

іменник жіночий

Значення та вживання

  1. grunnforma til eit ord som ein til dømes må slå opp på i ei ordbok
    Приклад
    • infinitiv er nemneform i ordbøker
Сторінка статті

brukar 1

іменник чоловічий

Значення та вживання

  1. person som bruker noko (som han eller ho eig eller leiger)
    Приклад
    • den siste brukaren på garden
  2. Приклад
    • brukarane av tenestene i kommunen;
    • ein flittig brukar av ordbøker
Сторінка статті

grunnform

іменник жіночий

Значення та вживання

  1. opphavleg form som ligg til grunn for eventuelle variasjonar eller andre former;
    grunnleggjande eller vanlegaste form noko har
  2. i språkvitskap: ubøygd form;
    ordform som dannar utgangspunkt for eit paradigme (3)
    Приклад
    • ordbøker oppgjev som regel grunnforma av ord som oppslagsord
  3. i matematikk: kvar av dei geometriske formene sirkel, trekant og firkant
    Приклад
    • målet er at elevane skal lære å kjenne att dei matematiske grunnformene
  4. i fysiologi: form (5) kroppen vanlegvis er i;
    gjennomsnittleg fysisk tilstand
    Приклад
    • eg er i god grunnform og er vand til å trene kvar dag
Сторінка статті