Nynorskordboka
bilingval, bilingv
прикметник
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
| bilingv | bilingv | bilingve | bilingve |
| bilingval | bilingvalt | bilingvale | bilingvale |
| ступені порівняння | ||
|---|---|---|
| вищий | найвищий неозначена форма | найвищий означена форма |
| bilingvare | bilingvast | bilingvaste |
Вимова
biˊlingval eller bilinˊgvПоходження
av latin bi- og lingua ‘tunge, språk’; jamfør bi- (2Значення та вживання
- som har to morsmål
- som går for seg på to språk
Приклад
- bilingval undervisning