Перейти до основного вмісту
Доступність
ordbøkene.no, Cловник букмола та Словник нюношка

Розширений пошук

Простий пошук
Про розширений пошук
55 результатів

Словник букмола 55 oppslagsord

innkallingsordre, innkallelsesordre

іменник чоловічий

Значення та вживання

ordre om å møte til militærtjeneste
Приклад
  • han fikk en innkallingsordre fra den russiske hæren
Сторінка статті

ordrenektelse

іменник чоловічий

ordrenekting

іменник жіночий або чоловічий

Значення та вживання

det å nekte å utføre en ordre (1)
Сторінка статті

lystre 1

дієслово

Походження

av lavtysk lusteren; beslektet med lyd (1 og lyde (1

Значення та вживання

rette seg etter;
være lydig mot;
Приклад
  • lystre blindt;
  • de lystret ordre;
  • barna måtte lystre foreldrene sine;
  • de lystrer hans minste vink
Сторінка статті

instruks

іменник чоловічий

Походження

samme opprinnelse som instruksjon

Значення та вживання

  1. Приклад
    • få strenge instrukser om hvordan en skal forholde seg;
    • følge instruksene til punkt og prikke
  2. Приклад
    • pliktene til arbeidstakerne er nedfelt i en skriftlig instruks
  3. i IT: kort tekst eller kommando som en gir til et digitalt program for å utløse en ønsket respons;
    Приклад
    • for å ha nytte av kunstig intelligens må du gi gode instrukser
Сторінка статті

stående ordre

Значення та вживання

ordre som gjelder hele tiden;
Se: ordre, stå
Сторінка статті

ikke skyte på pianisten

Значення та вживання

ikke kritisere noen som bare utfører ordre;
Сторінка статті

få/gi silkesnora

Значення та вживання

få eller gi noen ordre om å søke avskjed;
Приклад
  • juristen var redd for å få silkesnora;
  • statsministeren gav statsråden silkesnora
Сторінка статті

i ordre

Значення та вживання

(vare) som er bestilt og i ferd med å klargjøres;
Se: ordre
Сторінка статті

kalle ut

Значення та вживання

gi ordre om å møte;
Se: kalle
Приклад
  • alt tilgjengelig mannskap ble kalt ut
Сторінка статті

kalle

дієслово

Походження

norrønt kalla

Значення та вживання

  1. rope (på);
    Приклад
    • kalle på hunden;
    • plikten kaller;
    • bli kalt av Gud;
    • kjenne seg kalt;
    • kalle tilbake varen;
    • kalle inn til møte
  2. Приклад
    • bli kalt til biskop
  3. gi navn;
    tiltale som;
    karakterisere som
    Приклад
    • de kalte gutten Nils;
    • vi kaller henne sjefen;
    • kalle seg fagmann;
    • kalle seg rik;
    • kaller du det å vaske?
  4. rope utnavn til;
    skjelle ut
    Приклад
    • de andre ungene kalte dem det verste de kunne finne på;
    • de kaller meg!

Фіксовані вирази

  • kalle opp
    1. gi navn eller noe eller noen;
      oppkalle
      • de vil gjerne kalle opp bestemoren når de får barn;
      • skolen er kalt opp etter forfatteren
    2. anrope
      • trafikksentralen prøvde å kalle opp skipet;
      • de ble kalt opp over radio
  • kalle ut
    gi ordre om å møte;
    utkalle
    • alt tilgjengelig mannskap ble kalt ut
Сторінка статті