Bokmålsordboka
utnevne
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å utnevne | utnevner | utnevnte | har utnevnt | utnevn! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| utnevnt + іменник | utnevnt + іменник | den/det utnevnte + іменник | utnevnte + іменник | utnevnende |
Значення та вживання
- la få eller gi embete (1)
Приклад
- utnevne til statsforvalter
Приклад
- utnevne en kommisjon
- tildele som hedersbevisning
Приклад
- utnevne til ridder
- erklære (som)
Приклад
- bli utnevnt til familiens sorte får