Bokmålsordboka
utkalle
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å utkalle | utkaller | utkalte | har utkalt | utkall! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| utkalt + іменник | utkalt + іменник | den/det utkalte + іменник | utkalte + іменник | utkallende |
Значення та вживання
beordre til å møte;
kalle ut
Приклад
- alle disponible mannskaper ble utkalt