Перейти до основного вмісту
Доступність
ordbøkene.no, Cловник букмола та Словник нюношка

Розширений пошук

Простий пошук
Про розширений пошук
44 результатів

Словник букмола 44 oppslagsord

forteller

іменник чоловічий

Значення та вживання

person som forteller noe
Приклад
  • forfatteren er en god forteller
Сторінка статті

fortelle

дієслово

Походження

fra lavtysk, norrønt fyrtelja, jamfør for- (2; beslektet med tale (1

Значення та вживання

gi en muntlig framstilling;
Приклад
  • fortelle eventyr;
  • fortelle fra reisen;
  • fortell mer!
  • fortelle sin versjon av historien;
  • hvem har fortalt det?
  • jeg har latt meg fortelle;
  • en liten detalj kan fortelle mye
Сторінка статті

tredjeperson

іменник чоловічий

Значення та вживання

  1. person som står utenfor en sak eller et forhold mellom to personer;
    Приклад
    • diskutere saken med en tredjeperson;
    • politiet ble varslet av en tredjeperson
  2. synsvinkel fra utsiden av en person eller en karakter som innebærer at pronomen i tredjeperson (3) eller tilsvarende blir brukt
    Приклад
    • boka er skrevet i tredjeperson med en allvitende forteller;
    • omtale seg selv i tredjeperson
  3. grammatisk trekk som angir at et utsagn gjelder verken avsenderen eller mottakeren
    Приклад
    • 'han' og 'de' er tredjeperson;
    • skrive noe i 3. person entall
Сторінка статті

etter det

Значення та вживання

innleder en leddsetning som uttrykker en antakelse;
med utgangspunkt i det;
ifølge det;
Se: etter
Приклад
  • etter det de forteller, er han frisk nå;
  • etter det jeg har hørt, har hun flyttet til Spania
Сторінка статті

til beins

Значення та вживання

med adjektiv: som går på den måten som adjektivet forteller;
Se: bein
Приклад
  • være dårlig til beins;
  • lett til beins;
  • skrøpelig til beins;
  • en fotballspiller som er kjapp til beins;
  • ungdom som er raske til beins
Сторінка статті

taust vitne

Значення та вживання

Se: vitne
  1. person som har sett noe som han eller hun ikke forteller om
    Приклад
    • hun var et taust vitne til at faren var voldelig
  2. noe som er på et sted der noe hender
    Приклад
    • bjørka var et taust vitne til skiftende tider
  3. Приклад
    • tause vitner er for eksempel klær som tilhører den savnede
Сторінка статті

kulturnavn

іменник середній

Значення та вживання

  1. stedsnavn som forteller om menneskelig virksomhet;
    til forskjell fra naturnavn
  2. person eller gruppe som utmerker seg i kulturlivet
    Приклад
    • han er et kjent kulturnavn i Tyskland;
    • gruppa ble årets kulturnavn i kommunen
Сторінка статті

etter 1

підрядний сполучник

Значення та вживання

innleder en leddsetning som uttrykker at noe skjer på et senere tidspunkt;
Приклад
  • det ble stille etter han dro;
  • etter han ikke kom tilbake, ble de bekymret

Фіксовані вирази

  • etter det
    innleder en leddsetning som uttrykker en antakelse;
    med utgangspunkt i det;
    ifølge det
    • etter det de forteller, er han frisk nå;
    • etter det jeg har hørt, har hun flyttet til Spania
Сторінка статті

vitne 1

іменник середній

Походження

norrønt vitni; av vite

Значення та вживання

  1. person har sett noe skje og som senere kan fortelle om det;
    jamfør tidsvitne og øyevitne
    Приклад
    • være vitne til en trafikkulykke
  2. i jus: person som gir utsagn i retten om hva han eller hun i et visst tilfelle har sett, hørt, kjent, ment eller sagt;
    jamfør rettsvitne
    Приклад
    • sakkyndig vitne;
    • møte som vitne i en rettssak
  3. person som er til stede for å bekrefte at en handling har foregått på lovlig måte, for eksempel ved skriving av testament;
  4. i religiøst språk: person som har sett eller hørt Kristus, eller som kjenner seg kalt til å forkynne Guds ord

Фіксовані вирази

  • bære vitne om
    vise
    • bygningene bærer vitne om en storhetstid
  • taust vitne
    • person som har sett noe som han eller hun ikke forteller om
      • hun var et taust vitne til at faren var voldelig
    • noe som er på et sted der noe hender
      • bjørka var et taust vitne til skiftende tider
    • indisium, spor (1)
      • tause vitner er for eksempel klær som tilhører den savnede
Сторінка статті

jomfru

іменник жіночий або чоловічий

Походження

norrønt jungfrú, jumfrú; fra lavtysk ‘ung frue, adelsdame’

Значення та вживання

  1. eldre betegnelse for ung, ugift kvinne
    Приклад
    • en ung, vakker jomfru
  2. person som ikke har hatt samleie (før: særlig om kvinne)
    Приклад
    • hun var ugift, men ikke jomfru;
    • han forteller at han er jomfru
  3. redskap til å stampe ned brustein og fyllmasse med
  4. i astrologi: person som er født i stjernetegnet Jomfruen (mellom 23. august og 22. september)
    Приклад
    • jomfruer er ordentlige og ryddige

Фіксовані вирази

  • gammel jomfru
    eldre, ugift kvinne;
    peppermø
  • jomfru Maria
    Jesu mor
Сторінка статті