Сторінка статті

Bokmålsordboka

дієслово

Таблиця відмінювання для цього дієслова
інфінітив	теперішній	минулий	теперішній доконаний	імператив
å befrukte	befrukter	befrukta	har befrukta	befrukt!
		befruktet	har befruktet
		befruktet	har befruktet

Таблиця відмінювання дієприкметників для цього дієслова
дієприкметник минулого часу				дієприкметник теперішнього часу
чоловічий / жіночий рід	середній рід	означена форма	множина	дієприкметник теперішнього часу
befrukta + іменник	befrukta + іменник	den/det befrukta + іменник	befrukta + іменник	befruktende
befruktet + іменник	befruktet + іменник	den/det befruktede + іменник	befruktede + іменник
befruktet + іменник	befruktet + іменник	den/det befruktete + іменник	befruktete + іменник

befrukˊte

fra tysk; opprinnelig av latin fructus ‘frukt, grøde’

bringe hannlig kjønnscelle sammen med hunnlig kjønnscelle (hos menneske, dyr eller plante) slik at det vokser fram et nytt individ;
besvangre;
inseminere;
bestøve
Приклад
- sædcellen befrukter eggcellen;
- bier befrukter blomster
- brukt som adjektiv:
  befruktede egg
i overført betydning, ofte som adjektiv: gi impulser;
inspirere, stimulere
Приклад
- ulike fagområder som virker befruktende på hverandre;
- et samarbeid som er gjensidig befruktende