Bokmålsordboka
besvangre
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å besvangre | besvangrer | besvangra | har besvangra | besvangr!besvangre! |
| besvangret | har besvangret | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| besvangra + іменник | besvangra + іменник | den/det besvangra + іменник | besvangra + іменник | besvangrende |
| besvangret + іменник | besvangret + іменник | den/det besvangrede + іменник | besvangrede + іменник | |
| den/det besvangrete + іменник | besvangrete + іменник | |||