Bokmålsordboka
bestøve
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å bestøve | bestøver | bestøva | har bestøva | bestøv! |
| bestøvet | har bestøvet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| bestøva + іменник | bestøva + іменник | den/det bestøva + іменник | bestøva + іменник | bestøvende |
| bestøvet + іменник | bestøvet + іменник | den/det bestøvede + іменник | bestøvede + іменник | |
| den/det bestøvete + іменник | bestøvete + іменник | |||