Bokmålsordboka
inseminere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å inseminere | inseminerer | inseminerte | har inseminert | inseminer! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| inseminert + іменник | inseminert + іменник | den/det inseminerte + іменник | inseminerte + іменник | inseminerende |
Походження
av latin inseminare, av in og seminare ‘så, avle’Значення та вживання
overføre sæd på kunstig måte