Перейти до основного вмісту
Доступність
ordbøkene.no, Cловник букмола та Словник нюношка

Розширений пошук

Простий пошук
Про розширений пошук
33 результатів

Словник букмола 9 oppslagsord

vidd

іменник середній

Походження

samme opprinnelse som vett

Значення та вживання

det å være vittig eller åndfull;
Приклад
  • et utsagn med vidd;
  • være full av vidd
Сторінка статті

vie

дієслово

Походження

norrønt vígja; beslektet med ve (3

Значення та вживання

  1. gjøre hellig ved bestemte seremonier;
  2. innsette i geistlig embete
    Приклад
    • bli viet til prest
  3. bruke mye tid og krefter på noe
    Приклад
    • vie livet sitt til vitenskapen
  4. gi oppmerksomhet til
    Приклад
    • bli viet mye oppmerksomhet
  5. Приклад
    • bli viet av presten

Фіксовані вирази

  • komme i viet jord
    bli gravlagt på kirkegården
Сторінка статті

attisk

прикметник

Походження

fra gresk etter landskapsnavnet Attika

Значення та вживання

som gjelder det gamle Attika eller Aten

Фіксовані вирази

  • attisk salt
    åndfullt vidd
    • han var i besittelse av attisk salt og en fin ironi
Сторінка статті

vits

іменник чоловічий

Походження

fra tysk; beslektet med vidd og vittig

Значення та вживання

  1. kort, vittig historie
    Приклад
    • fortelle en vits;
    • slå vitser;
    • bløte vitser;
    • komme med en vits om nordmenn
  2. hensikt, mening
    Приклад
    • hva er vitsen med det?
    • det er ingen vits i å nekte
  3. i overført betydning: noe som er lite tess
    Приклад
    • bevilgningen til tiltaket er en vits
Сторінка статті

vidde 2

іменник жіночий або чоловічий

Походження

norrønt vidd; jamfør vid

Значення та вживання

omfang, størrelse
Приклад
  • vidden på buksebeina skifter med moten
Сторінка статті

turnere 1

дієслово

Походження

beslektet med tur (1 og turnus

Значення та вживання

  1. svare (på en replikk) på en viss (elegant, snedig) måte
    Приклад
    • turnere replikker med stort vidd
  2. dra på turné
Сторінка статті

attisk salt

Значення та вживання

åndfullt vidd;
Se: attisk
Сторінка статті

lune 1

іменник середній

Походження

gjennom lavtysk ‘månefase, sinnsstemning’; fra latin luna ‘måne’, etter forestillingen om at månen virker inn på sinnet

Значення та вживання

  1. Приклад
    • være i dårlig lune
  2. Приклад
    • ved et skjebnens lune kom de seg unna
  3. Приклад
    • beskrive med atskillig lune
Сторінка статті

espri, esprit

іменник чоловічий

Вимова

espriˊ

Походження

fransk esprit; av latin spiritus ‘ånd’

Значення та вживання

Приклад
  • gallisk espri;
  • han er full av espri
Сторінка статті

Словник нюношка 24 oppslagsord

vidd 1, vidde 1

іменник жіночий

Походження

same opphav som vidd (2

Значення та вживання

  1. vidstrekt slette
    Приклад
    • store vidder med dyrka mark
  2. flatt, ope landskap til fjells
    Приклад
    • reinen held seg på vidda

Фіксовані вирази

Сторінка статті

vidd 2, vidde 2

іменник жіночий

Походження

norrønt vídd; jamfør vid (2

Значення та вживання

omfang, storleik
Приклад
  • vidda på buksebeina skiftar etter moten
Сторінка статті

vidd 3

іменник середній

Походження

same opphav som vit

Значення та вживання

det å vere vittig eller åndfull;
Приклад
  • ei samtale full av vidd og humor
Сторінка статті

ut

прислівник

Походження

norrønt út

Значення та вживання

jamfør ytre, ytst
  1. med retning eller rørsle frå inne i noko
    Приклад
    • gå ut av huset, rommet, senga;
    • ut! – vekk frå rommet (huset, hagen e l)!
    • gå ut på tunet, golvet;
    • gå ut – òg: gå på byen, på restaurantar, i selskap e l;
    • gå ut og inn hos nokon – vere stadig gjest;
    • gå beint, direkte ut (av døra);
    • dette er beint ut uforsvarleg – rett og slett, beintfram;
    • kome seg ut;
    • kome ut for uvêr, vanskar;
    • bryte seg ut av fengslet;
    • sjukdomen, krigen har brote ut;
    • pirke ut ei flis;
    • renne ut vatnet;
    • sjå ut (av vindauget);
    • husværet vender ut mot gata;
    • snu vranga ut;
    • døra slår ut
  2. frå eins rådvelde
    Приклад
    • låne ut pengar;
    • måtte ut med pengane, opplysningane;
    • ut med språket! – sei det du veit el. meiner!
  3. frå ei mengd, eit forråd, eit materiale, ei samling, ein krins
    Приклад
    • ta ut, velje ut, plukke ut varer, kandidatar;
    • ta ut (varer) – òg: borge;
    • ta ut reservar, krefter;
    • skjere ut (figurar) i tre;
    • ein ring ut av gull /;
    • det kom ingenting ut av møtet;
    • få mykje ut av lite;
    • skilje, merkje seg ut (frå andre);
    • bryte ut (av miljøet);
    • trekkje, melde seg ut (av laget)
  4. frå eit sentrum, ein opphavsstad
    Приклад
    • det veks ut greiner frå stamma;
    • neset stikk ut i sjøen;
    • rette ut handa;
    • sende ut varsel;
    • gje ut bøker;
    • gå ut frå (eit startpunkt, ein føresetnad);
    • fare, flytte ut (frå heimen, landet);
    • kome seg ut (i verda);
    • føre ut varer
  5. frå det indre av landet, mot sjøen eller havet
    Приклад
    • ut mot fjorden;
    • segle ut sundet;
    • reise ut på øyane;
    • fare lenger ut i dalen
  6. til større vidd eller mengd
    Приклад
    • breie, tøye, strekkje, vide ut sokken, området sitt;
    • sy ut buksa
  7. fram, framover, vidare (særleg i tid)
    Приклад
    • setje ut, skyte ut fristen;
    • forlengje avtala ut over 1. mai;
    • gå ut over mandatet sitt;
    • det dreg ut med avtala – tek tid;
    • kom (lenger) ut i veka;
    • det lid ut på dagen, hausten
  8. over det heile, utover, ikring på;
    Приклад
    • skitne ut kleda;
    • molde, snøe seg ut;
    • rote ut (i) papira;
    • skjemme ut noko(n);
    • det går ut over meg
  9. til fullføring, til endes, heilt, ferdig
    Приклад
    • lese ut boka;
    • kvile, sove ut;
    • gråte ut;
    • drikke ut – tømme glaset e l;
    • la meg få snakke ut – ferdig;
    • snakke ut med kvarandre – seie frå om alt;
    • fylle ut eit skjema;
    • slite ut kleda;
    • det er fullt ut forståeleg – heilt;
    • møtet varte dagen ut;
    • halde ut;
    • kome uheldig ut;
    • kome ut på eitt – vere hipp som happ;
    • kjenne nokon ut og inn – svært godt
  10. til inkjes, bort
    Приклад
    • slokne ut;
    • døy ut;
    • sløkkje, blåse, stryke, tørke ut noko;
    • kutte ut (sambandet, røyken)
  11. i stand, ferdig
    Приклад
    • bu ut, ruste ut eit skip, ein hær;
    • niste ut ein ferdamann;
    • ferde ut eit dokument
  12. i det ytre
    Приклад
    • dette ser, høyrest, kjennest rart ut;
    • det ser ut til å bli regn;
    • han ser godt ut – har god og sunn utsjånad

Фіксовані вирази

  • dag ut og dag inn
    svært lenge;
    støtt
  • leggje seg ut
    leggje på seg
  • liggje rett ut
    vere utstrekt; utmødd; hjelpelaus (på grunn av sjukdom)
  • rase ut
    gje uttrykk for sinnet sitt til det er over
  • vite korkje ut eller inn
    ikkje sjå nokon utveg
Сторінка статті

mest

прикметник

Походження

norrønt mestr

Значення та вживання

  1. størst i mengd, vidd og så vidare
    Приклад
    • Ole har mest pengar av dei;
    • det er Oslo som har mest folk
  2. brukt som adverb: i størst mon, i høgast grad, framfor alt
    Приклад
    • likne mest på far sin
  3. oftast, som regel, vesentleg
    Приклад
    • halde seg mest heime
  4. brukt til å lage superlativ (1 av somme adjektiv
    Приклад
    • mest kjend;
    • mest krevjande;
    • mest sannsynleg
  5. brukt som adverb, trykklett: nær på, ikkje langt frå, nesten, mesta
    Приклад
    • mest alle;
    • mest vaksen;
    • mest alltid;
    • det regna mest kvar dag;
    • det kan eg mest ikkje tru;
    • det var mest så han fraus

Фіксовані вирази

  • for det meste
    i dei fleste tilfelle;
    vanlegvis
    • bruene er for det meste av betong
  • i meste laget
    vel mykje
Сторінка статті

på viddene

Значення та вживання

langt frå eit utgangspunkt;
heilt utanfor;
Sjå: vidd
Приклад
  • talaren kom heilt ut på viddene
Сторінка статті

vits

іменник чоловічий

Походження

frå tysk; samanheng med vidd (3 og vittig

Значення та вживання

  1. kort, vittig historie
    Приклад
    • fortelje ein vits;
    • slå vitsar;
    • grove vitsar;
    • kome med ein vits om nordmenn
  2. meining, føremål
    Приклад
    • det er ingen vits i å nekte;
    • vitsen med tiltaket
  3. i overført tyding: noko som er lite tess
    Приклад
    • løyvinga til tiltaket er ein vits
Сторінка статті

synsvidd, synsvidde

іменник жіночий

Походження

av syn og vidd (2

Значення та вживання

lengste avstand som ein er i stand til å sjå
Сторінка статті

espri, esprit

іменник чоловічий

Вимова

espriˊ

Походження

fransk av; latin spiritus ‘ånd’

Значення та вживання

Приклад
  • vere full av espri
Сторінка статті

flæe 2

іменник середній або жіночий

Походження

av flå (2

Значення та вживання

Сторінка статті