Перейти до основного вмісту
Доступність
ordbøkene.no, Cловник букмола та Словник нюношка

Розширений пошук

Простий пошук
Про розширений пошук
11203 результатів

Словник букмола 5149 oppslagsord

dom 2

іменник чоловічий

Походження

gjennom tysk, fra fransk; opprinnelig av latin domus (Dei) ‘(Guds) hus’

Значення та вживання

Приклад
  • restaurere fasaden på domen
Сторінка статті

date 1, deite 1

дієслово

Вимова

deiˋte

Походження

fra engelsk

Значення та вживання

treffe noen en eller flere ganger med det formål å bli kjærester
Приклад
  • begynne å date en ny person;
  • de datet hverandre en god stund
Сторінка статті

mayday

іменник незмінні

Вимова

meiˊdei

Походження

gjennom engelsk; fra fransk m’aidez ‘hjelp meg’

Значення та вживання

internasjonalt nødsignal for fly og skip
Сторінка статті

kulturkritikk

іменник чоловічий

Значення та вживання

kritikk av dei kulturelle verdiene i et samfunn
Приклад
  • den radikale kulturkritikken
Сторінка статті

de 1

займенник

Походження

opphavlig av de (2

Значення та вживання

  1. flertall av han, hun, den, det
    Приклад
    • det fins de som mener at ...;
    • det var deres egen skyld;
    • de kom i går
  2. i høflig tiltale til enkeltperson
    Приклад
    • kan De være så vennlig å reise Dem?
    • Deres Majestet;
    • si ‘De’ til en
Сторінка статті

de 3

детермінатив демонстративний

Походження

opphavlig av de (2 i betydning 2 etter tysk

Значення та вживання

flertall av den (1 eller det (1
Приклад
  • de merkeligste påfunn;
  • begge de to andre guttene
  • foran substantivert adjektiv:
    • nærme seg de førti;
    • de konservative
Сторінка статті

de 4

детермінатив демонстративний

Походження

opphavlig av de (2

Значення та вживання

en (1, folk
Приклад
  • de sier at han druknet – det sies;
  • de skal stenge denne veien
Сторінка статті

de 5

прийменник

Вимова

de eller  dø

Походження

av latin de

Значення та вживання

  1. i latinske uttrykk: av, fra
    Приклад
    • de facto;
    • de jure
  2. i franske uttrykk og navn: fra, i
    Приклад
    • eau de cologne;
    • Tour de France
Сторінка статті

kjennes

дієслово

Значення та вживання

  1. sanses eller oppleves (på en bestemt måte);
    virke;
    Приклад
    • stoffet kjennes glatt;
    • det kjennes urettferdig;
    • kjennes godt;
    • kjennes hardt;
    • det kjennes så underlig;
    • dette kjentes, tenker jeg
  2. kjenne hverandre (igjen)
    Приклад
    • de møttes og kjentes

Фіксовані вирази

  • kjennes ved
    1. innrømme at en kjenner eller er fortrolig med;
      vite av
      • de ville ikke kjennes ved ham
    2. stå inne for, være bekjent av;
      vedgå, tilstå
      • han ville ikke kjennes ved uttalelsene i intervjuet
Сторінка статті

rar

прикметник

Походження

gjennom lavtysk, fra latin rarus ‘sjelden’

Значення та вживання

som er uvanlig og derfor vekker undring eller oppmerksomhet;
merkelig, underlig, pussig;
påfallende
Приклад
  • rare fakter;
  • en rar fyr;
  • dette var rart;
  • jeg føler meg så rar i hodet;
  • hun har opplevd rarere ting enn dette;
  • en av de rareste gavene jeg han noen gang har fått
  • brukt som adverb:
    • han snakker så rart;
    • dette ser rart ut

Фіксовані вирази

  • det er rart med det
    brukt som ettertenksom eller undrende bekreftelse
    • én øl ble til to, det er rart med det;
    • det er rart med det, men jeg stoler ikke på de nye skiene
  • ikke rar
    ikke god;
    dårlig
    • han fikk ikke rare hjelpen;
    • det er ikke rare greiene
  • mye rart
    mye forskjellig
    • han kan mye rart;
    • på loftet har vi mye rart
Сторінка статті

Словник нюношка 6054 oppslagsord

dei 2

займенник

Походження

av dei (2

Значення та вживання

  1. 3. person, fleirtal av han, ho (2, det (1
    Приклад
    • dei er heime begge to;
    • såg du dei?
    • Liv, Knut og barna deira;
    • boka er deira
  2. ubunde pronomen: ein (1, 1), folk
    Приклад
    • dei seier så mangt
Сторінка статті

dei 1

детермінатив демонстративний

Походження

norrønt þeir, genitiv þeir(ra)

Значення та вживання

  • fleirtal av den eller I det
    • dei husa (der);
    • ho hadde pengar, men dei såg han aldri;
    • spør dei som veit det;
    • dei heime;
    • epla var gode, dei
  • i uttrykket og d- og dei andre (i følgjet)
    • Kari og dei;
    • det er no deira syn
Сторінка статті

dei 3

детермінатив демонстративний

Походження

av dei (2

Значення та вживання

fleirtal av den (2 eller IV det
Приклад
  • dei store husa;
  • dei andre;
  • dei beste
Сторінка статті

kjennast

дієслово

Значення та вживання

  1. bli sansa eller opplevd (på ein viss måte);
    verke;
    Приклад
    • stoffet kjennest glatt;
    • det kjennest urettvist;
    • kjennast hardt;
    • kjennast vondt;
    • dette kjendest, tenkjer eg
  2. kjenne kvarandre (att)
    Приклад
    • dei møttest og kjendest

Фіксовані вирази

  • kjennast ved
    1. vedgå at ein kjenner eller er fortruleg med
      • hennar eigne ville ikkje kjennast ved henne
    2. stå inne for, sanne (2);
      vedgå, tilstå
      • ei haldning mange nektar å kjennast ved
Сторінка статті

sprang 1

іменник середній

Походження

av springe

Значення та вживання

  1. rørsle når ein spring;
    Приклад
    • kome i fullt sprang;
    • leggje på sprang;
    • han sette på sprang nedetter lia
  2. Приклад
    • i to sprang var ho inne i stova att
  3. i overført tyding: brå overgang (4);
    Приклад
    • ho er i ferd med å gjere eit sprang og frigjere seg frå familien

Фіксовані вирази

  • stå på spranget
    vere klar for endring
    • bygda står på spranget til ei ny tid
  • ta nokon på spranget
    nå att nokon ved å springe
  • våge spranget
    driste seg til å setje i gang med noko
    • dei vågde spranget ut i det ukjente
Сторінка статті

sleikje, sleike

sleikja, sleika

дієслово

Походження

norrønt sleikja

Значення та вживання

  1. stryke over eller reinse med tunga;
    Приклад
    • sleikje seg rundt munnen;
    • sleikje av fingrene;
    • maten var så god at dei sleikte tallerkenen

Фіксовані вирази

  • sleikje nokon oppetter ryggen
    smiske for nokon
Сторінка статті

farleg

прикметник

Походження

norrønt fárligr, frå lågtysk; samanheng med fare (1

Значення та вживання

  1. som er ein fare;
    Приклад
    • farleg skuleveg;
    • det er farleg å gå her;
    • farlege situasjonar;
    • farlege stoff;
    • eg har da vore med farlegare ting;
    • her ute ligg eit av dei farlegaste havstykka langs kysten
  2. brukt som forsterkande adverb: svært, veldig
    Приклад
    • litt farleg fort;
    • farleg lite

Фіксовані вирази

  • ikkje så farleg
    som ikkje gjer noko
  • leve farleg
    utsetje seg for farar;
    ta risikofylte val
Сторінка статті

unge

іменник чоловічий

Походження

norrønt ungi

Значення та вживання

  1. avkom av dyr
    Приклад
    • katta har fått fire ungar
  2. avkom av menneske;
    Приклад
    • ein unge på fem år;
    • dei har tre ungar;
    • ungane leikte i hagen
Сторінка статті

ungdomsopprør

іменник середній

Значення та вживання

  1. protestar frå ungdom mot samfunnet og dei styrande;
    Приклад
    • det store ungdomsopprøra på 60-talet
  2. opprør ein ungdom gjer mot foreldre eller andre autoritetar
    Приклад
    • ungdomsopprøret mitt var å nekte å sjå fotball;
    • hanekammen hans er nok berre ein del av ungdomsopprøret
Сторінка статті

laus

прикметник

Походження

norrønt lauss; same opphav som tysk los

Значення та вживання

  1. som ikkje er bunden eller festa til noko;
    som har losna eller kan løysast lett
    Приклад
    • rive seg laus;
    • hunden er laus;
    • ein sofa med lause puter;
    • sjuåringen har fleire lause tenner;
    • sleppe laus hestane
    • brukt som adverb:
      • ha håret laust;
      • latteren sit laust
  2. som ikkje er samla til eit heile;
    i enkelte delar
    Приклад
    • lause delar av huset kan ramle ned;
    • skrive ned ord og uttrykk på lause lappar
  3. som ikkje er fast oppbygd, ikkje kompakt eller tett;
    porøs, grisen, lite solid
    Приклад
    • ein laus knute;
    • laus grus;
    • ein laus deig;
    • eit laust handtrykk
    • brukt som adverb:
      • eit laust vove stoff
  4. som ikkje er grundig;
    upåliteleg
    Приклад
    • eit laust overslag;
    • laust snakk;
    • lause rykte;
    • ei lausare tilknyting
  5. utan forpliktingar
    Приклад
    • vere laus og ledig;
    • eit laust kjærleiksforhold
  6. Приклад
    • det gjekk på helsa laus

Фіксовані вирази

  • bere laus/laust
    byrje
    • no ber det laus/laust med uvêr
  • brake laus/laust
    1. ta til med dundrande lyd
      • applausen braka laus/laust;
      • uvêret braka laus/laust
    2. ta til med futt og fart
      • turistsesongen brakar laus/laust om ein månad
  • bryte laus/laust
    begynne brått og veldig
    • uvêret braut laus/laust
  • gyve laus på
    1. ta fatt på
    2. gjere åtak på nokon
  • gå laus på
    1. gjere åtak på
      • dei gjekk laus på ein parkert bil
    2. byrje med;
      ta fatt på
      • skal vi gå laus på oppgåva?
  • ha ein skrue laus
    vere litt skrullete
  • i laus vekt
    om vare: som ikkje er pakka og vegen på førehand
    • selje grønsaker i laus vekt;
    • prisen på matpoteter i laus vekt
  • i lause lufta
    1. fritt ut i lufta
      • ho såg ut i lause lufta;
      • han slo i lause lufta med paraplyen
    2. utan tilknyting til noko
      • påstandane heng i lause lusfta
  • laus i fisken
    veik, slapp
  • laus i snippen
    uhøgtideleg, laussleppt
    • han var morosam og høveleg laus i snippen
  • lause fuglar
    personar som har falle utanfor i samfunnet og som ikkje har nokon plass å bu
    • bygget er ein tilhaldsstad for byens lause fuglar
  • laust og fast
    likt og ulikt
    • snakke om laust og fast
  • slå seg laus
    retteleg more seg
Сторінка статті