Nynorskordboka
korrumpere
korrumpera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å korrumperaå korrumpere | korrumperer | korrumperte | har korrumpert | korrumper! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| korrumpert + іменник | korrumpert + іменник | den/det korrumperte + іменник | korrumperte + іменник | korrumperande |
Походження
frå latin ‘skjemme ut’, av con- og rumpere ‘bryte’; jamfør kon-Значення та вживання
Приклад
- teksten er korrumpert