Nynorskordboka
klive
kliva
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å klivaå klive | kliv | kleiv | har klive | kliv! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| kliven + іменник | klive + іменник | den/det klivne + іменник | klivne + іменник | klivande |
Походження
norrønt klífaЗначення та вживання
gå med lange skritt, ofte oppover;
Приклад
- klive opp eit berg