Nynorskordboka
klatre 1
klatra
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å klatraå klatre | klatrar | klatra | har klatra | klatr!klatra!klatre! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| klatra + іменник | klatra + іменник | den/det klatra + іменник | klatra + іменник | klatrande |
Походження
frå lågtysk , opphavleg ‘kleime (seg) til’Значення та вживання
- ta seg fram med føtene og hendene oppover eller nedover eller over hindring;
Приклад
- klatre i fjellet;
- klatre opp i eit tre
- i overført tyding: stige i gradene;
Приклад
- klatre oppover rangstigen
- om plante: vekse oppetter noko