Nynorskordboka
forvrengje, forvrenge
forvrengja, forvrenga
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å forvrengaå forvrenge | forvrenger | forvrengde | har forvrengt | forvreng! |
| forvrengte | ||||
| å forvrengjaå forvrengje | forvrengjer | forvrengde |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| forvrengd + іменник | forvrengt + іменник | den/det forvrengde + іменник | forvrengde + іменник | forvrengande |
| forvrengt + іменник | den/det forvrengte + іменник | forvrengte + іменник | ||
| forvrengd + іменник | den/det forvrengde + іменник | forvrengde + іменник | forvrengjande | |
Походження
av for- (2Значення та вживання
Приклад
- han som ringde, forvrengde stemma
- brukt som adjektiv
- forvrengde gitarlydar
- framstille eller gje att falskt eller skeivt
Приклад
- boka forvrengjer historia
- brukt som adjektiv
- dei har forvrengde oppfatningar;
- sanninga er både forvrengd og uklar