Nynorskordboka
farge 2
farga
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å fargaå farge | fargar | farga | har farga | farg!farga!farge! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| farga + іменник | farga + іменник | den/det farga + іменник | farga + іменник | fargande |
Походження
frå lågtysk; av farge (1Значення та вживання
- setje (ein viss) farge (1, 1) på;gje farge
Приклад
- farge garn;
- farge håret;
- plagget fargar av i vask