prokura
іменник чоловічий або середній
Походження
fra italiensk; av latin procurare ‘sørge for’Значення та вживання
fullmakt til å forhandle på en annens vegne, fullmakt til å undertegne dokumenter
Приклад
- ha prokura
Фіксовані вирази
- per prokuraetter fullmakt;
forkorting p.p.