Bokmålsordboka
brennemerke 2
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å brennemerke | brennemerker | brennemerka | har brennemerka | brennemerk! |
| brennemerket | har brennemerket | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| brennemerka + іменник | brennemerka + іменник | den/det brennemerka + іменник | brennemerka + іменник | brennemerkende |
| brennemerket + іменник | brennemerket + іменник | den/det brennemerkede + іменник | brennemerkede + іменник | |
| den/det brennemerkete + іменник | brennemerkete + іменник | |||
Походження
jamfør merke (2Значення та вживання
- sette brennemerke (1 på;
Приклад
- han ble slått, sparket og brennemerket med sigaretter;
- under slaveriet ble slaver brennemerket
- i overført betydning: sette vanærende stempel på noens navn eller rykte;
Приклад
- bli brennemerket for livet;
- holdninger som brennemerket en hel minoritet