Bokmålsordboka
vifte 2
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å vifte | vifter | vifta | har vifta | vift! |
| viftet | har viftet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| vifta + іменник | vifta + іменник | den/det vifta + іменник | vifta + іменник | viftende |
| viftet + іменник | viftet + іменник | den/det viftede + іменник | viftede + іменник | |
| den/det viftete + іменник | viftete + іменник | |||
Походження
beslektet med veiveЗначення та вживання
- gjøre små, raske bevegelser med en vifte (1, 1), hånden eller lignende
Приклад
- vifte vekk fluene;
- hunden vifter med halen;
- vifte med tusenlapper
Приклад
- gardinen viftet i vinden