Bokmålsordboka
snuble
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å snuble | snubler | snubla | har snubla | snubl!snuble! |
| snublet | har snublet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| snubla + іменник | snubla + іменник | den/det snubla + іменник | snubla + іменник | snublende |
| snublet + іменник | snublet + іменник | den/det snublede + іменник | snublede + іменник | |
| den/det snublete + іменник | snublete + іменник | |||
Походження
trolig av snubbeЗначення та вживання
Фіксовані вирази
- snuble overfinne eller støte på noe ved en tilfeldighet
- snuble over et billig bord på bruktsalg