Bokmålsordboka
snåve
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å snåve | snåver | snåva | har snåva | snåv! |
| snåvet | har snåvet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| snåva + іменник | snåva + іменник | den/det snåva + іменник | snåva + іменник | snåvende |
| snåvet + іменник | snåvet + іменник | den/det snåvede + іменник | snåvede + іменник | |
| den/det snåvete + іменник | snåvete + іменник | |||