Bokmålsordboka
snubbe
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å snubbe | snubber | snubba | har snubba | snubb! |
| snubbet | har snubbet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| snubba + іменник | snubba + іменник | den/det snubba + іменник | snubba + іменник | snubbende |
| snubbet + іменник | snubbet + іменник | den/det snubbede + іменник | snubbede + іменник | |
| den/det snubbete + іменник | snubbete + іменник | |||
Походження
norrønt snubba ‘snakke hardt til’Значення та вживання
- snakke hardt til, irettesette
- snerte, komme borti