Bokmålsordboka
belemre
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å belemre | belemrer | belemra | har belemra | belemr!belemre! |
| belemret | har belemret | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| belemra + іменник | belemra + іменник | den/det belemra + іменник | belemra + іменник | belemrende |
| belemret + іменник | belemret + іменник | den/det belemrede + іменник | belemrede + іменник | |
| den/det belemrete + іменник | belemrete + іменник | |||