Bokmålsordboka
bebyrde
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å bebyrde | bebyrder | bebyrda | har bebyrda | bebyrd! |
| bebyrdet | har bebyrdet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| bebyrda + іменник | bebyrda + іменник | den/det bebyrda + іменник | bebyrda + іменник | bebyrdende |
| bebyrdet + іменник | bebyrdet + іменник | den/det bebyrdede + іменник | bebyrdede + іменник | |
| den/det bebyrdete + іменник | bebyrdete + іменник | |||
Вимова
bebyrˊdeПоходження
fra tysk; jamfør byrdeЗначення та вживання
legge byrder på
Приклад
- jeg vil ikke bebyrde deg med mer;
- landet er bebyrdet med en stor statsgjeld