Bokmålsordboka
reisning
іменник чоловічий або жіночий
| рід | однина | множина | ||
|---|---|---|---|---|
| неозначена форма | означена форма | неозначена форма | означена форма | |
| чоловічий | en reisning | reisningen | reisninger | reisningene |
| жіночий | ei/en reisning | reisninga | ||
Походження
av reise (2Значення та вживання
- det å reise noe opp eller reise seg
- som etterledd i ord som
- gjenreisning
- oppreisning
- rank kroppsholdning
Приклад
- ha flott reisning
Приклад
- få reisning;
- han hadde reisning
Приклад
- skuta hadde høy reisning