Bokmålsordboka
plette
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å plette | pletter | pletta | har pletta | plett! |
| plettet | har plettet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| pletta + іменник | pletta + іменник | den/det pletta + іменник | pletta + іменник | plettende |
| plettet + іменник | plettet + іменник | den/det plettede + іменник | plettede + іменник | |
| den/det plettete + іменник | plettete + іменник | |||
Значення та вживання
Приклад
- plette noens gode navn og rykte;
- fartsbøter som pletter rullebladet