Bokmålsordboka
knesette
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å knesette | knesetter | knesatte | har knesatt | knesett! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| knesatt + іменник | knesatt + іменник | den/det knesatte + іменник | knesatte + іменник | knesettende |
Походження
norrønt knésetja ‘sette på kneet sitt (og ta til oppfostring)'Значення та вживання
Приклад
- knesette et prinsipp