Bokmålsordboka
kaue
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å kaue | kauer | kaua | har kaua | kau! |
| kauet | har kauet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| kaua + іменник | kaua + іменник | den/det kaua + іменник | kaua + іменник | kauende |
| kauet + іменник | kauet + іменник | den/det kauede + іменник | kauede + іменник | |
| den/det kauete + іменник | kauete + іменник | |||
Походження
beslektet med kauke; lydordЗначення та вживання
rope;