Bokmålsordboka
hauke
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å hauke | hauker | hauka | har hauka | hauk! |
| hauket | har hauket | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| hauka + іменник | hauka + іменник | den/det hauka + іменник | hauka + іменник | haukende |
| hauket + іменник | hauket + іменник | den/det haukede + іменник | haukede + іменник | |
| den/det haukete + іменник | haukete + іменник | |||
Походження
av hauЗначення та вживання
Приклад
- det hauket oppe i lia;
- ungene lo og hauket