Bokmålsordboka
huie
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å huie | huier | huia | har huia | hui! |
| huiet | har huiet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| huia + іменник | huia + іменник | den/det huia + іменник | huia + іменник | huiende |
| huiet + іменник | huiet + іменник | den/det huiede + іменник | huiede + іменник | |
| den/det huiete + іменник | huiete + іменник | |||