Bokmålsordboka
ule
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å ule | uler | ulte | har ult | ul! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| ult + іменник | ult + іменник | den/det ulte + іменник | ulte + іменник | ulende |
Походження
trolig lydordЗначення та вживання
lage et ul (1, hyle, tute
Приклад
- ulvene, vinden uler