Bokmålsordboka
forjaget, forjaga, forjagd
прикметник
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
| forjaga | forjaga | forjaga | forjaga |
| forjagd | forjagd | forjagde | forjagde |
| forjaget | forjaget | forjagede | forjagede |
| forjagete | forjagete | ||
Походження
fra lavtysk eller tyskЗначення та вживання
Приклад
- være oppspilt og forjaget;
- et forjaget blikk