Перейти до основного вмісту
Доступність
ordbøkene.no, Cловник букмола та Словник нюношка

Розширений пошук

Простий пошук
Про розширений пошук
35 результатів

Словник нюношка 35 oppslagsord

nordisk

прикметник

Походження

etter tysk; jamfør nord (1

Значення та вживання

som gjeld eller høyrer til Norden
Приклад
  • dei nordiske landa;
  • nordisk samarbeid

Фіксовані вирази

  • nordiske greiner
    i skiidrett: langrenn, hopprenn og kombinert renn;
    til skilnad frå alpine greiner
  • nordiske språk
    samnemning for dei germanske språka som blir talte i Norden
Сторінка статті

nordiske greiner

Значення та вживання

i skiidrett: langrenn, hopprenn og kombinert renn;
til skilnad frå alpine greiner;
Sjå: nordisk
Сторінка статті

øre 2

іменник чоловічий або середній

Походження

norrønt eyrir, fleirtal aurar; av latin aureus ‘gullmynt’, av aurum ‘gull’

Значення та вживання

  1. mynteining verd 1/100 krone
    Приклад
    • i gamle dagar kosta eit teikneserieblad ei krone og femti øre
  2. om eldre forhold: nordisk vekt- og mynteining, om lag 25 gram, verd ⅛ mark

Фіксовані вирази

  • ikkje ein øre
    ingen betaling;
    ingenting
    • ho fekk ikkje ein øre for innsatsen;
    • han åtte ikkje ein øre
  • ikkje verd fem øre
    utan verdi
    • rapporten er ikkje verd fem øre;
    • det er ikkje verdt fem øre
  • på øren
    nøyaktig
    • det stemmer på øren
Сторінка статті

urnordisk 1

іменник чоловічий

Значення та вживання

sams nordisk språkform (cirka 200–700 e.Kr.) som dei noverande nordiske språka har utvikla seg frå
Приклад
  • ordet finst i urnordisk
Сторінка статті

ving

іменник чоловічий

Походження

av engelsk wing, opphavleg lånt frå nordisk; same opphav som veng

Значення та вживання

  1. i lagidrett: kantspelar
    Приклад
    • i dag byrjar ho som venstre ving;
    • han kan spele både ving og back
  2. del av bana nærmast sidelinja
    Приклад
    • spele på vingen;
    • eit presist innlegg frå vingen
  3. underavdeling av ein skvadron (1)
Сторінка статті

viking 1

іменник чоловічий

Походження

norrønt víkingr; jamfør viksk

Значення та вживання

  1. nordisk, sjøfarande krigar eller handelsmann frå vikingtida
    Приклад
    • vikingane herja både i vesterveg og austerveg
  2. samnemning for folkesetnaden i Norden i vikingtida
    Приклад
    • vikingane bygde avanserte båtar
  3. i overført tyding: hardhaus
    Приклад
    • ho er ein viking til å bade
Сторінка статті

-isk

прикметник

Походження

frå tysk og lågtysk; jamfør -sk

Значення та вживання

  1. suffiks brukt til å lage adjektiv til namn på geografisk område, innbyggjarnamn eller nasjonalitet;
  2. suffiks brukt til å danne adjektiv av andre substantiv;
    i ord som dyrisk og jordisk
  3. suffiks brukt til å lage adjektiv til lånord og framandord;
Сторінка статті

tollunion

іменник чоловічий

Значення та вживання

semje mellom statar om eins tollsatsar og tollstell
Приклад
  • planar om nordisk tollunion
Сторінка статті

skilling

іменник чоловічий

Походження

norrønt skillingr, truleg frå lågtysk eller gammalengelsk; kanskje samanheng med skjold (2

Значення та вживання

  1. tidlegare nordisk mynteining
    Приклад
    • 1 dalar = 120 skilling
  2. pengestykke
    Приклад
    • tre blanke skillingar
  3. pengar
    Приклад
    • tene nokre skillingar;
    • bruke skilling

Фіксовані вирази

  • spare på skillingen og la dalaren gå
    vere sparsam i smått og sløsen i stort
Сторінка статті

skalp

іменник чоловічий

Походження

frå engelsk, opphavleg frå nordisk; jamfør norrønt skalpr ‘sverdslire’

Значення та вживання

  2. avflådd hovudhud med hår, tidlegare nytta som trofé i visse kulturar

Фіксовані вирази

  • ta skalpen på
    vinne over;
    ta knekken på
    • ho tok skalpen på OL-meisteren
Сторінка статті