Перейти до основного вмісту
Доступність
ordbøkene.no, Cловник букмола та Словник нюношка

Розширений пошук

Простий пошук
Про розширений пошук
53 результатів

Словник букмола 53 oppslagsord

verv 1

іменник чоловічий

Походження

av norrønt hverfa ‘vende, dreie’

Значення та вживання

Сторінка статті

verv 2

іменник середній

Походження

av verve

Значення та вживання

  1. Приклад
    • utføre et verv
  2. (ulønnet) stilling eller arbeid som en blir valgt eller oppnevnt til
    Приклад
    • han tok på seg mange offentlige verv
Сторінка статті

verve

дієслово

Походження

fra lavtysk, jamfør norrønt hverfa ‘vende’

Значення та вживання

  1. knytte til seg (som medlem, tilhenger, abonnent eller lignende)
    Приклад
    • bli vervet som agent for en fremmed makt
  2. rekruttere en person til å bli profesjonell soldat

Фіксовані вирази

  • verve seg
    melde seg til militærtjeneste
Сторінка статті

oppnevnelse

іменник чоловічий

oppnevning

іменник жіночий або чоловічий

Значення та вживання

det å peke ut eller tildele et verv eller en oppgave;
Приклад
  • oppnevnelse av en komité;
  • oppnevnelsen av denne bistandsadvokaten overrasket mange
Сторінка статті

vurdere sin stilling

Значення та вживання

tenke alvorlig på å om en skal trekke seg fra sin stilling eller sitt verv;
Сторінка статті

ha partiboka i orden

Значення та вживання

være medlem av et politisk parti og dermed få verv eller ansettelse;
Приклад
  • han fikk stillingen fordi han hadde partiboka i orden
Сторінка статті

være på valg

Значення та вживання

måtte gjenvelges for å kunne fortsette i et verv eller lignende;
Se: valg
Сторінка статті

Tordenskjolds soldater

Значення та вживання

mindre gruppe personer som stadig går igjen i en bestemt sammenheng, for eksempel ved fordeling av politiske verv;
Se: soldat
Сторінка статті

ta sin hatt og gå

Значення та вживання

plutselig forlate verv, stilling eller lignende, ofte i protest;
Se: hatt
Сторінка статті

belaste

дієслово

Вимова

belasˊte

Походження

fra lavtysk

Значення та вживання

  1. legge tyngde eller press på;
    utsette for en viss påkjenning;
    Приклад
    • belaste en bjelke;
    • belaste en muskel;
    • han er belastet med en rekke verv;
    • være arvelig belastet med noe
    • brukt som adjektiv:
      • et hardt belastet strømnett;
      • kriminelt belastede ungdommer;
      • tungt belastede rusmiddelmisbrukere;
      • et belastende arbeid, både fysisk og mentalt
  2. Приклад
    • belaste en konto

Фіксовані вирази

  • belastet begrep
    negativt ladet begrep (1)
    • planøkonomi har blitt et belastet begrep
Сторінка статті