Nynorskordboka
vankant
іменник чоловічий
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| неозначена форма | означена форма | неозначена форма | означена форма |
| ein vankant | vankanten | vankantar | vankantane |
Походження
frå lågtysk; av van-Значення та вживання
- rundvoren, ikkje reinskoren kant, side (med bork) på skurlast
- skurlast med vankant (1)
Приклад
- vankant og kvist