Nynorskordboka
underskrive
underskriva
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å underskrivaå underskrive | underskriv | underskreiv | har underskrive | underskriv! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| underskriven + іменник | underskrive + іменник | den/det underskrivne + іменник | underskrivne + іменник | underskrivande |
Походження
frå lågtyskЗначення та вживання
- skrive under på (som teikn på godkjenning eller samtykke);setje namnetrekket sitt under;
Приклад
- underskrive brevet
- brukt som adjektiv:
- dei underskrivne avtalene
- i overført tyding: gå god for;garantere, forsikre
Приклад
- fisk er godt, det kan eg underskrive