Nynorskordboka
tut 2
іменник середній
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| неозначена форма | означена форма | неозначена форма | означена форма |
| eit tut | tutet | tut | tuta |
Походження
av tute (2Значення та вживання
lyd frå noko(n) som tutar
Приклад
- høyre tutet frå bilen, luren, ulvane, ungane;
- blåse to tut i hornet