Nynorskordboka
tukte
tukta
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å tuktaå tukte | tuktar | tukta | har tukta | tukt!tukta!tukte! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| tukta + іменник | tukta + іменник | den/det tukta + іменник | tukta + іменник | tuktande |
Походження
norrønt tykta; frå lågtyskЗначення та вживання
- oppsede eller kontrollere ved hjelp av straff;
Приклад
- tukte dei ulydige;
- tukte nokon til lydnad
- vinne over;
Приклад
- han tukta alle i hopptevlinga