Nynorskordboka
særprege
særprega
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å særpregaå særprege | særpregar | særprega | har særprega | særpreg!særprega!særprege! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| særprega + іменник | særprega + іменник | den/det særprega + іменник | særprega + іменник | særpregande |
Значення та вживання
jamfør særprega
Приклад
- kva særpregar god humor?