Nynorskordboka
sære
særa
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å særaå sære | særar | særa | har særa | sær!særa!sære! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| særa + іменник | særa + іменник | den/det særa + іменник | særa + іменник | særande |
Походження
av sær (1Значення та вживання
setje for seg sjølv;
skilje (ut)
Приклад
- sære sauene