Nynorskordboka
sublimere
sublimera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å sublimeraå sublimere | sublimerer | sublimerte | har sublimert | sublimer! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| sublimert + іменник | sublimert + іменник | den/det sublimerte + іменник | sublimerte + іменник | sublimerande |
Походження
frå latin ‘lyfte opp’Значення та вживання
- om fast emne: gå beinveges over i gassform
Приклад
- både is og snø kan sublimere
- få eit fast stoff til å gå beinveges over i gassform
- i psykologi: forme om ei (fortrengd) drift (3) med å la henne få utløysing i åndsarbeid av ymse slag