Nynorskordboka
stauke
stauka
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å staukaå stauke | staukar | stauka | har stauka | stauk!stauka!stauke! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| stauka + іменник | stauka + іменник | den/det stauka + іменник | stauka + іменник | staukande |
Походження
samanheng med stuke (1Значення та вживання
- stappe, støyte
Приклад
- stauke poteter;
- stauke i grauten
- gå tungt, stabbande og slapt
- hakke og stotre når ein taler eller les
Приклад
- stauke og lese