Nynorskordboka
spurt
іменник чоловічий
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| неозначена форма | означена форма | неозначена форма | означена форма |
| ein spurt | spurten | spurtar | spurtane |
Походження
av spurteЗначення та вживання
- rask springing;
Приклад
- han var uslåeleg i spurten;
- springe roleg med spurtar innimellom
- særleg i samansetningar: (siste) krafttak
- i ord som
- innspurt
- sluttspurt