Nynorskordboka
sprinte
sprinta
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å sprintaå sprinte | sprintar | sprinta | har sprinta | sprint!sprinta!sprinte! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| sprinta + іменник | sprinta + іменник | den/det sprinta + іменник | sprinta + іменник | sprintande |
Походження
av engelsk sprint; same opphav som sprette (1Значення та вживання
springe fort i eit løp eller for å nå noko;
Приклад
- han sprinta inn til sølv;
- vi må sprinte i hus før regnet kjem