Nynorskordboka
skjøve 2
skjøva
дієслово
інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
---|---|---|---|---|
å skjøvaå skjøve | skjøvar | skjøva | har skjøva | skjøv!skjøva!skjøve! |
skjøver | skjøvde | har skjøvd | skjøv! | |
har skjøvt |
дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
---|---|---|---|---|
чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
skjøva + іменник | skjøva + іменник | den/det skjøva + іменник | skjøva + іменник | skjøvande |
skjøvd + іменник | skjøvd + іменник | den/det skjøvde + іменник | skjøvde + іменник | |
skjøvt + іменник |