Nynorskordboka
sannkjenne
sannkjenna
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å sannkjennaå sannkjenne | sannkjenner | sannkjende | har sannkjent | sannkjenn! |
| sannkjente |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| sannkjend + іменник | sannkjent + іменник | den/det sannkjende + іменник | sannkjende + іменник | sannkjennande |
| sannkjent + іменник | den/det sannkjente + іменник | sannkjente + іменник | ||
Значення та вживання
- særleg i filosofi: kome fram til trygg og meir eller mindre objektiv kunnskap om;
Приклад
- sannkjenne at mytane enno lever